Я просто не могу поверить, что решусь рассказать это всем. Но, почему бы и нет? Может быть, мой опыт поможет кому-то избежать того, через что я прошла.
Все началось так невинно. Я батонилась по целым дням, ничем не занимаясь, в своей хате. Я чувствовала, как мои мысли постепенно переходят в туман, а все вокруг становится нереальным. В этом состоянии я и раскумаривала свою новую жизнь. Я была никим и ничем, но в это время я почувствовала себя настоящей красоткой. Лицо, как из журнала, и тело, которым можно было завидовать. Как же я ошибалась.
Однажды, мой дружок предложил мне попробовать закладки, и я решилась на этот шаг. Я думала, что это будет всего лишь одноразовое развлечение, но я ошибалась. Я оказалась в паутине наркотиков, из которой выбраться было невозможно. Закладки стали моими лучшими друзьями и худшими врагами одновременно. Они проникали в каждую клеточку моего тела и управляли всеми моими мыслями.
После некоторого времени, закладки перестали приносить мне удовольствие. Я стала искать что-то более сильное, что могло бы утолить мою жажду ощущений. В поисках этого я прокололась на крэку. Это было нечто невероятное – я чувствовала себя на вершине мира. Но эти впечатления были лишь временными. После каждого нового применения, я чувствовала, что еще больше теряю себя.
Вскоре я осознала, что наркотики не только лишают меня яркой внешности, но и разрушают мое внутреннее состояние. Побочки от моего увлечения стали явными: сонливость, потеря аппетита, проблемы со здоровьем.
Однажды, я встретила парня, который также был погружен в этот мир. Он рассказал мне о новом виде наркотика – ice-o-lator. Я тут же приобрела этот вид гашиша и прониклась им. Наркотик взял верх надо мной, а я стала еще больше отдаляться от реальности. Я была лишь тенью того, кем раньше была. Это было самое трудное решение, которое я принимала в жизни.
Сегодня я счастлива и горжусь собой. Жизнь, которую я веду сегодня, ничем не сравнима с тем, что было раньше. Никогда не бросайте свою жизнь на порушку зависимости. Помощь всегда есть, и стоит только попросить о нее. Найдите настоящую красоту и счастье в любви, семье и достойном труде. Будьте сильными и никогда не опускайте руки. Ваша жизнь ценна!
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!